Найпоширеніша помилка при монтажі щита — це один загальний автомат на всю квартиру і десяток розеток та ламп на одному кабелі. Виглядає ніби економно, але на практиці це головний біль: вибило автомат на кухні — і сидиш без світла у всій квартирі. Правильний розподіл груп вирішує саме цю проблему.
Скільки груп насправді потрібно
Тут немає універсальної цифри “5” чи “10”. Кількість груп залежить від площі квартири, кількості кімнат і того, скільки потужних приладів планується підключати. Для однокімнатної квартири 35-40 м² цілком реально обійтися 6-8 групами. Для трикімнатної з варильною поверхею, духовкою, бойлером і теплою підлогою в санвузлі груп може бути вже 15-20.
Головний принцип простий: чим дрібніше поділ — тим менше проблем при аварії. Якщо коротить проводка в одній розетці спальні, а вона на окремій групі, то решта квартири продовжує жити спокійно. Це і зручність, і безпека одночасно.
Розподіл по кімнатах — базовий підхід

Класична схема — це окрема група освітлення і окрема група розеток на кожну кімнату або хоча б на зону. Чому не можна змішувати світло і розетки в одну лінію? Бо якщо в розетку щось коротне, згасне і світло теж — а це вже незручно, особливо ввечері.
Приблизний розподіл для трикімнатної квартири виглядає так:
- освітлення вітальні — окрема лінія, автомат 10А;
- розетки вітальні — окрема лінія, автомат 16А;
- освітлення спальні №1 — 10А;
- розетки спальні №1 — 16А;
- те саме для спальні №2;
- освітлення коридору і санвузла можна об’єднати в одну групу, якщо навантаження мінімальне.
Кабель для освітлення зазвичай береться перерізом 1.5 мм² (ВВГнг-LS 3х1.5), для розеток — 2.5 мм². Це не примха, а розрахунок під струм, який автомат пропустить при короткому замиканні.
Кухня — окрема історія
Кухню варто ділити на кілька груп, і це не перестраховка, а реальна необхідність. Тут одночасно можуть працювати холодильник, мікрохвильовка, чайник, посудомийна машина — і все це на одній лінії просто не витягне.
Практична розбивка для кухні:
- окрема група для варильної поверхні (якщо електрична) — автомат 32А, кабель 6 мм²;
- окрема група для духової шафи — 16-20А, кабель 2.5-4 мм²;
- група для дрібної побутової техніки (чайник, мікрохвильовка) — 16А, кабель 2.5 мм²;
- окрема лінія на холодильник — так, саме окрема, щоб при відключенні інших груп продукти не зіпсувалися;
- освітлення кухні — 10А.
Якщо в квартирі стоїть посудомийна або пральна машина на кухні — для неї теж краще виділити окрему групу з УЗО.
Ванна кімната і вологі зони

Тут діє окреме правило — обов’язкове використання УЗО або диференціального автомата на групах, де є розетки у вологому приміщенні. Струм витоку в ванній — не рідкість, особливо коли там стоїть бойлер чи стіральна машина.
Типовий набір груп для санвузла:
- освітлення — 10А (можна без УЗО, якщо світильники класу захисту відповідають нормам);
- розетки — 16А з УЗО 30мА, обов’язково;
- бойлер, якщо він потужний (від 2 кВт) — окрема група з автоматом 16-25А залежно від потужності і диференційним захистом;
- тепла підлога в санвузлі — окрема лінія з УЗО, номінал автомата залежить від потужності матів чи кабелю, зазвичай 10-16А.
Про теплу підлогу окремо скажу: якщо вона є в кількох приміщеннях, кожну зону варто виводити на свій автомат. Так простіше і діагностувати проблему, і керувати опаленням незалежно по кімнатах.
Потужні споживачі — завжди окремо
Кондиціонер, електрична плита, бойлер, теплі підлоги, зарядка для електромобіля (якщо раптом є гараж чи парковка з такою можливістю) — усе це має власну лінію від щита. Мікшувати такі прилади з побутовими розетками — це прямий шлях до постійних спрацювань автомата і перегріву проводки.
Для кондиціонера зазвичай ставлять окремий автомат 16А (для побутових спліт-систем до 2.5-3 кВт) з кабелем 2.5 мм². Якщо це мультизональна система або потужніший кондиціонер — розрахунок індивідуальний, краще звірятися з паспортом обладнання.
Вступний автомат і загальні захисти

Перед усіма групами стоїть вступний автомат — він розраховується на сумарне навантаження квартири з коефіцієнтом одночасності (не всі прилади працюють одночасно на повну потужність). Для квартири з електроплитою це зазвичай 40-50А, без плити — 25-32А залежить від договору з енергокомпанією і виділеної потужності.
Після вступного автомата часто ставлять загальне УЗО або диф’автомат на 300мА як протипожежний захист — це так званий селективний захист верхнього рівня. Він не замінює групові УЗО на 30мА, а працює як додатковий бар’єр.
Реле напруги теж варто врахувати в схемі — воно ставиться після вступного автомата і захищає всю квартиру від перепадів напруги в мережі. Особливо актуально для приватного сектору чи старих будинків, де стрибки напруги — не рідкість.
Типові помилки при розподілі
Найчастіше зустрічається:
- один автомат на всю квартиру (уже згадував, але це реально трапляється навіть у новобудовах);
- освітлення і розетки в одній групі;
- відсутність окремої лінії для потужної техніки;
- занижений переріз кабелю під навантаження групи;
- відсутність УЗО у вологих зонах.
Ще одна поширена історія — коли групу для кухні роблять “про запас”, а потім туди ж підключають ще й пральну машину з коридору, бо “так зручніше тягнути кабель”. За кілька місяців автомат починає вибивати регулярно, і власники не розуміють чому — а причина проста, перевантаження.
Як порахувати кількість модулів у щиті
Перед покупкою щита варто прикинути кількість модулів наперед, з запасом. Формула проста: рахуєте всі групові автомати, додаєте вступний, УЗО (кожне займає 2 модулі), можливо реле напруги (теж 2-3 модулі залежно від моделі) — і додаєте ще 20-30% запасу на майбутнє. Бо рано чи пізно захочеться додати ще одну розетку чи group для нового кондиціонера, а місця в щиті вже немає.
Для трикімнатної квартири з електроплитою реальна кількість модулів часто виходить 24-36, залежно від того, скільки автоматики закладається. Щит на 12 модулів для такої квартири — це вже замало, доведеться або тіснити все, або ставити другий бокс.
—
Розподіл груп у щиті — це не про красиву схему на папері, а про те, як квартира буде жити роками. Витратити зайву годину на планування зараз набагато дешевше, ніж потім розбирати щит і перетягувати кабелі через стіни. Кожна потужна техніка — своя лінія, вологі зони — з УЗО, освітлення окремо від розеток. Простий принцип, який рятує від багатьох проблем у майбутньому.
