ПЗВ, або пристрій захисного вимкнення, — це той елемент щитка, який рятує людину від ураження струмом, коли щось пішло не так: пробило ізоляцію, торкнулись оголеного дроту, потекла вода на розетку. Автомат від цього не захищає, він реагує лише на перевантаження і коротке замикання. Тому питання “яке ПЗВ поставити” насправді зводиться до кількох параметрів: струм витоку, тип характеристики, номінал і те, чи брати окремий пристрій, чи диференціальний автомат.
Розберемо по порядку, бо тут є нюанси, які на око не визначиш — доведеться трохи розібратись у цифрах на корпусі.
Струм витоку: 30 мА чи 100 мА
Це перше, на що дивляться при виборі. Цифра показує, при якому струмі витоку пристрій відключить лінію.
Для квартири класика — 30 мА. Такий номінал ставлять на групи розеток, ванну кімнату, кухню, тобто там, де людина фізично контактує з електроприладами і є ризик ураження. Це протипожежний і одночасно захисний рівень для людини.
100 мА і вище (буває 300 мА) використовують на вводі, як загальний захист усієї квартири від пожежі через пошкодження ізоляції в прихованій проводці. Людину такий номінал вже не врятує — струм занадто великий, — але від займання захистить.
Практика показує: правильна схема — це загальне ПЗВ 100 мА на вводі плюс окремі 30 мА на групах з розетками і вологими приміщеннями. Одне велике “на все” — погана ідея, бо при найменшій витраті десь на кухні знеструмиться вся квартира, включно з холодильником і сигналізацією.
Тип характеристики: AC, A, B, F
Тут якраз багато хто помиляється, бо продавці в магазинах часто просто суют найдешевший варіант — тип AC.
- Тип AC реагує тільки на синусоїдальний змінний струм витоку. Підходить для найпростіших навантажень: лампи розжарювання, обігрівачі без електроніки.
- Тип A додатково реагує на пульсуючий постійний струм витоку. Це той мінімум, який реально потрібен у сучасній квартирі, бо майже вся техніка — пральні машини, холодильники, зарядки, комп’ютери, індукційні плити — має електронні блоки живлення, які якраз генерують такий струм.
- Тип B ловить ще й чистий постійний струм. Потрібен для трифазних приводів, сонячних інверторів, деякого промислового обладнання. У звичайній квартирі зустрічається рідко, хіба що якщо стоїть потужна зарядна станція для електромобіля.
- Тип F — проміжний варіант між A і B, з’явився для частотних перетворювачів у пральних машинах і кондиціонерах з інверторним компресором.
Для більшості квартир реальний вибір — між A і AC. І тут відповідь однозначна: беріть тип A. Різниця в ціні невелика, а от захист суттєво кращий. AC зараз ставлять хіба що на групи освітлення без будь-якої електроніки, та й то це вже перестраховка минулого десятиліття.
Номінальний струм ПЗВ і узгодження з автоматом
ПЗВ саме по собі не захищає від перевантаження і короткого замикання — воно ловить тільки витік. Тому його завжди ставлять у парі з автоматичним вимикачем, і номінали треба узгоджувати правильно.
Правило просте: номінал ПЗВ повинен бути на крок вищий за номінал автомата, який стоїть після нього. Наприклад, якщо на групу розеток стоїть автомат С16, то ПЗВ бере на 25А. Якщо автомат С25 — ПЗВ на 40А. Це робиться тому, що при короткому замиканні автомат повинен встигнути спрацювати раніше, ніж поточний струм через ПЗВ дійде до критичної позначки.
Часта помилка — ставити однаковий номінал ПЗВ і автомата, наприклад обидва на 16А. Працювати воно буде, але з часом контакти ПЗВ можуть деградувати швидше через постійне навантаження на межі можливостей.
УЗО окремо чи диференціальний автомат
Тут є два підходи, і обидва мають право на життя.
Перший — ставити окремо автоматичний вимикач і окремо ПЗВ (в українській термінології — УЗО, різниці по суті немає, це один і той самий пристрій). Плюс такого рішення — гнучкість і легша діагностика: якщо щось вибило, видно окремо, спрацював автомат чи УЗО. Мінус — займає більше місця в щитку, і коштує дорожче через два корпуси.
Другий варіант — диференціальний автомат (дифавтомат), він же АВДТ. Це два в одному: захист від перевантаження, короткого замикання і витоку струму в одному корпусі. Компактніше, простіше монтувати, менше з’єднань — менше шансів на помилку при підключенні.
На практиці для невеликої квартири-студії часто беруть дифавтомати на кожну групу, це економить місце в щитку. А для квартири з великою кількістю груп (окреме освітлення, окремі розетки в кожній кімнаті, кухня, санвузол, бойлер, кондиціонер) вигідніше ставити одне загальне ПЗВ на кілька автоматів — і по грошах виходить дешевше, і щиток не роздувається до непристойних розмірів.
Скільки ПЗВ потрібно і як розподілити групи
Типова схема для двокімнатної квартири виглядає приблизно так:
Загальне ПЗВ на вводі — 100 мА, тип A, номінал відповідно до вступного автомата (зазвичай 40-63А). Далі йдуть групові ПЗВ на 30 мА:
- одне на всі розетки в кімнатах (можна об’єднати з освітленням, якщо групи невеликі);
- окреме на кухню — там завжди багато потужних приладів;
- окреме на санвузол і ванну — вода і електрика поруч, тут економити не варто;
- окреме на бойлер, якщо він потужний (від 2 кВт), краще взагалі дифавтомат саме під нього;
- окреме для кондиціонера, якщо він є.
Освітлення іноді залишають без ПЗВ узагалі, особливо якщо проводка нова і схема без розеток у світильниках. Але я б рекомендував хоча б загальний захист 100 мА на весь щиток тримати завжди — це копійки порівняно з ризиком пожежі через стару проводку в стінах, яку ви навіть не бачите.
Виробники і конкретні моделі
З бюджетного і надійного сегменту непогано показують себе IEK — модель ВД1-63 (звичайне ПЗВ) або АВДТ32 (дифавтомат), ціна демократична, для типової квартири цього вистачає з головою.
Середній рівень — Schneider Electric, лінійка Easy9 або Acti9, і Eaton з серією PFL6 / PBS6. Ці виробники дають стабільнішу роботу механізму і довший ресурс спрацювань, різниця відчувається років через 5-7 експлуатації.
Преміум сегмент — ABB, серія F200 для ПЗВ і DS201 для дифавтоматів. Ставлять зазвичай туди, де важлива максимальна надійність: щитки в приватних будинках з великим навантаженням, комерційні приміщення, або просто коли хочеться поставити один раз і не думати про це років 15-20.
Hager теж непогана альтернатива середнього рівня, часто трохи дешевша за Schneider при схожій якості збірки.
Типові помилки при виборі
Найчастіше люди або беруть тип AC замість A, економлячи копійки на пристрої, який має захищати здоров’я. Або ставлять одне загальне ПЗВ на 30 мА на всю квартиру — і потім дивуються, чому при кожному запуску пральної машини вибиває світло в усіх кімнатах.
Ще одна поширена історія — неправильне узгодження номіналів з автоматом, коли монтажник просто бере те, що є під рукою в магазині, не рахуючи струми. Або взагалі забувають, що ПЗВ треба періодично тестувати кнопкою “Test” на корпусі — раз на місяць-два, щоб перевірити, що механізм не закляк.
Вибір ПЗВ для квартири — це не про найдорожчу модель на вітрині, а про правильну комбінацію параметрів під ваше конкретне навантаження. Тип A з номіналом 30 мА на групи з розетками і вологими приміщеннями, 100 мА на вводі як загальний захист, правильне узгодження з автоматами по номіналу — і квартира захищена і від удару струмом, і від пожежі через стару чи пошкоджену проводку. А от бренд вже підбирайте під бюджет: IEK для економного варіанту, Schneider чи Eaton для золотої середини, ABB — якщо хочеться поставити і забути на два десятиліття.