Мідь чи алюміній — питання закрите ще до вибору перерізу
Для квартирної проводки використовується мідний кабель. Крапка. Алюміній залишився в будинках старої забудови, де його ще не встигли переробити, і то тільки тому, що повна заміна коштує грошей і часу. У нових проєктах алюміній не застосовують — він гірше проводить струм, окислюється в місцях з’єднань, а контакти на алюмінієвих жилах з часом слабшають і починають грітися. Якщо у вас стара хрущовка з алюмінієвою проводкою — рано чи пізно доведеться міняти хоча б ділянки під навантаженими приладами.
Отже, база — мідь. Далі йдеться про марку кабелю, кількість жил і переріз.
Яку марку кабелю брати
Найпопулярніший варіант для внутрішньої проводки — ВВГ та його різновиди. Це кабель з мідними жилами у ПВХ ізоляції, він не горить самостійно (точніше, не підтримує горіння після зникнення джерела вогню), витримує стандартні побутові навантаження і коштує адекватно.
Різновиди, з якими реально стикаєшся в магазинах:
- ВВГ — базовий варіант, кругла або плоска форма.
- ВВГнг — з підвищеною стійкістю до розповсюдження горіння, «нг» означає «негорючий» у плані поширення полум’я по трасі кабелю.
- ВВГнг-LS — те саме, плюс низьке димо- і газовиділення при горінні (LS — Low Smoke). Це той кабель, який варто брати для прихованої проводки в квартирі, особливо якщо є діти чи ви просто хочете спати спокійно.
- NYM — імпортний аналог ВВГ, трохи товщий за рахунок додаткового шару ізоляції, часто застосовується для проводки, що виходить назовні або прокладається у гофрі відкрито.
Для гнучкого підключення (наприклад, від розподільної коробки до варильної поверхні, яку іноді треба відсунути) використовують ПВС — провід з багатожильними гнучкими жилами. Він менш стійкий до механічних навантажень у стінах, тому в штробу його зазвичай не ховають.
Різниця між одножильним і багатожильним кабелем — окрема тема, яку часто плутають навіть ті, хто робить ремонт не вперше.
Одножильний чи багатожильний — що краще для стін
Для стаціонарної проводки в стінах беруть одножильний (моножильний) кабель. Він жорсткіший, краще тримає форму в штробі, і головне — його зручніше підключати до клемних колодок та автоматів: жила не розсипається на окремі волокна, контакт виходить надійним і не послаблюється з часом.
Багатожильний (гнучкий) кабель типу ПВС використовують там, де потрібна рухливість — подовжувачі, підключення переносних приладів, ділянки, де кабель може згинатися в процесі експлуатації. У стіну гнучкий провід зазвичай не закладають саме через ризик поступового розхитування контактів на клемах.
Переріз кабелю — тут без розрахунку ніяк
Це найважливіший пункт, і саме тут найчастіше помиляються ті, хто економить або просто бере кабель “на око”.
Переріз залежить від струму, який протікатиме через провідник, а струм — від потужності підключеного обладнання. Орієнтовні значення для мідного кабелю, які використовують на практиці:
- 1.5 мм² — освітлювальні лінії, витримує до 16А (приблизно 3.3 кВт), але під освітлення зазвичай ставлять автомат на 10А.
- 2.5 мм² — розетки в житлових кімнатах, витримує до 25А (близько 5.5 кВт), автомат зазвичай 16А.
- 4 мм² — потужні споживачі: бойлер, кондиціонер, окрема лінія на кухню під дрібну техніку. Автомат на 25А.
- 6 мм² — електрична плита, варильна поверхня, духова шафа з високою потужністю. Автомат 32А.
- 10 мм² — ввідний кабель на квартиру, особливо якщо стоїть плита та інша потужна техніка одночасно. Тут вже орієнтуються на розрахунок сумарного навантаження і потужність, виділену енергокомпанією.
Правило просте: чим товщий переріз — тим більший струм витримує жила без перегріву. Занижений переріз під потужне навантаження — це не теоретична небезпека, а цілком реальний ризик оплавлення ізоляції в стіні, де ви цього навіть не побачите, поки не запахне гарʼю або не спрацює автомат від короткого замикання.
Окремо варто сказати про освітлення в санвузлі та кухні з витяжкою — там часто економлять на перерізі, бо здається, що навантаження мізерне. Але якщо колись захочете підключити потужний фен для сушіння рушників чи бойлер поруч — краще одразу закласти кабель з запасом, ніж потім штробити стіну заново.
Скільки жил потрібно кабелю
Для звичайної розетки достатньо трижильного кабелю: фаза, нуль, заземлення (ВВГ 3х2.5). Двожильний кабель (без заземлення) сьогодні практично не використовують у житлових приміщеннях, бо сучасна техніка — пральні машини, посудомийки, бойлери — вимагає заземленого підключення для безпеки.
Для освітлення в кімнаті без вимикача з підсвіткою вистачає двожильного кабелю (фаза і нуль), а от якщо вимикач з індикатором чи планується розумне освітлення — краще одразу тягнути три жили, щоб не переробляти проводку через рік.
Для трифазного підключення (наприклад, потужна електрична плита в приватному будинку або система опалення) використовують п’ятижильний кабель — три фази, нуль і земля.
Типові помилки при виборі кабелю
Найчастіша проблема — універсальний переріз 1.5 мм² на все підряд, включно з розетками кухні. Це працює, поки в розетку не увімкнуть чайник і мультиварку одночасно через трійник.
Друга помилка — економія на марці кабелю. Різниця між ВВГ і ВВГнг-LS у ціні невелика, а от у разі пожежі різниця відчутна — звичайний ПВХ кабель горить і виділяє їдкий дим набагато активніше.
Третя типова ситуація — використання ПВС замість ВВГ для прихованої проводки, бо він дешевший і гнучкіший в роботі. У штробі з часом жили ПВС можуть просісти, контакт на клемах послабшати, і виникне підгорання в розподільній коробці.
І ще одне: не варто закладати в стіну кабель без запасу перерізу, якщо в перспективі плануєте докупити потужну техніку. Перештроблення стіни через рік-два — задоволення не з дешевих.
Що взяти для типової квартири
Якщо узагальнити практичний підхід для двокімнатної квартири без екзотичних потужних приладів:
Освітлення — ВВГнг-LS 3х1.5 (з заземленням, якщо є світильники з металевим корпусом чи планується розумна система). Розетки в кімнатах — ВВГнг-LS 3х2.5. Кухня, де стоїть багато техніки — окрема лінія ВВГнг-LS 3х4 на групу розеток або навіть окремі лінії під духовку, мікрохвильовку, холодильник. Ванна кімната з бойлером — окрема лінія ВВГнг-LS 3х4 з УЗО на групі. Кондиціонер — окрема лінія 3х2.5, залежно від потужності зовнішнього блоку.
Ввідний кабель у щиток розраховується виходячи з сумарної потужності всіх груп та виділеної потужності від енергопостачальника — тут краще порадитися з електриком, бо помилка на цьому етапі впливає на всю квартиру одразу.
—
Вибір кабелю — не той момент, на якому варто економити чи вгадувати. Мідь, правильна марка з негорючою ізоляцією, переріз під реальне навантаження кожної лінії окремо — і проводка простоїть десятиліттями без сюрпризів. А ось спроба заощадити на перерізі чи взяти алюміній “бо дешевше” зазвичай виходить боком саме тоді, коли найменше цього очікуєш.