Вимикач з підсвічуванням — це та сама механіка, тільки з маленьким неоновим індикатором або світлодіодом всередині клавіші. Вночі його добре видно в темному коридорі, і не треба обмацувати стіну руками. Схема підключення відрізняється від звичайного вимикача незначно, але є нюанси, які плутають навіть тих, хто вже щось монтував раніше.
Головна відмінність — підсвічування потребує постійного слабкого струму, навіть коли світло вимкнене. Тому фаза до нього має підходити завжди, а не тільки в замкнутому стані контактів.
Що знадобиться перед початком
Список простий, нічого екзотичного:
- сам вимикач з підсвічуванням (одноклавішний або двоклавішний);
- індикаторна викрутка або мультиметр;
- викрутка плоска і хрестова;
- ізолента або клемники WAGO;
- бокорізи, якщо треба зачистити чи вкоротити провід.
Якщо у вас старий будинок з алюмінієвою проводкою — окремо варто взяти гільзи ГАО або спеціальні клемники під алюміній. Прямий контакт алюмінію з міддю з часом окислюється, і вимикач почне «моргати» або взагалі перестане працювати нормально.
Знеструмлення — це не формальність
Перед будь-якими маніпуляціями йдіть до щитка і вимикайте автомат, який відповідає за освітлення в потрібній кімнаті. Краще взагалі знеструмити весь щит, якщо не впевнені в маркуванні автоматів — буває, що попередній електрик підписав не те, або схема взагалі не підписана.
Після вимкнення обов’язково перевірте відсутність напруги індикаторною викруткою прямо на проводах у розподільній коробці. Це займає хвилину, а нервів береже багато. Були випадки, коли людина вимикала «свій» автомат, а насправді освітлення коридору живилося з сусіднього щита — така плутанина трапляється в старих квартирах після кількох ремонтів.
Схема підключення одноклавішного вимикача з підсвічуванням
Класична схема виглядає так: фаза приходить у розподільну коробку, звідти йде на вимикач, а з вимикача — на лампу. Нейтраль з коробки йде прямо на лампу, минаючи вимикач.
У вимикача з підсвічуванням є три контакти замість двох:
- Вхід фази (L) — сюди заходить фазний провід із розподільної коробки.
- Вихід на лампу — звідси провід іде до світильника.
- Контакт нуля (N) — саме він потрібен для роботи підсвічування, коли клавіша розімкнена.
Без підключення нуля до третього контакту підсвічування просто не загориться, хоча основне світло працюватиме справно. Це найчастіша помилка — люди підключають вимикач як звичайний, двома проводами, а потім дивуються, чому індикатор не світиться.
Практично це виглядає так: у розподільній коробці з’єднуєте фазу, що йде до вимикача. Окремим проводом (третя жила в кабелі, часто виведена спеціально під підсвічування) тягнете нуль до третього контакту вимикача. Нейтраль від лампи з’єднуєте з нейтраллю мережі напряму в коробці.
Якщо в стіні прокладений двожильний кабель без третьої жили — доведеться або тягнути новий кабель, або відмовитись від ідеї підсвічування, або живити індикатор через ланцюг лампи (є такі схеми, але вони не завжди коректно працюють з енергозберігаючими та LED-лампами, про це нижче).
Двоклавішний вимикач з підсвічуванням
Тут логіка та сама, тільки контактів більше. Кожна клавіша має свою пару входу-виходу фази, а нуль для підсвічування зазвичай один спільний на обидві клавіші.
На корпусі вимикача виробники зазвичай маркують контакти: L — вхід, 1 і 2 — виходи на групи світильників, N або нейтральний значок — для підсвічування. Уважно дивіться на маркування, бо в різних моделях (Schneider Electric, Viko, ABB, Makel) розташування контактів може відрізнятись, хоча принцип однаковий.
Зазвичай усередині корпусу є навіть невеличка схема-наліпка — не соромтеся її фотографувати перед монтажем, потім складніше буде згадати, куди що йшло.
Проблема з LED-лампами і підсвічуванням
Ось тут починається найцікавіше. Класична схема з підсвічуванням чудово працювала з лампами розжарювання і навіть з галогенками. А от із сучасними LED-лампами виникає неприємний ефект — лампочка ледь помітно блимає або тьмяно світиться навіть у вимкненому стані вимикача.
Причина проста: слабкий струм, який живить неонову лампочку підсвічування, проходить через нитку розжарювання лампи (там опір великий, тому й непомітно), а от через LED-драйвер цей же мікрострум може бути достатнім, щоб конденсатор у драйвері трохи заряджався і лампа блимала.
Рішення кілька:
- Купити вимикач з підсвічуванням, розрахований саме під LED (є окремі моделі, де підсвічування живиться незалежно, без проходження через лампу).
- Паралельно лампі підключити резистор невеликого номіналу (100-470 кОм, 0,5 Вт) — він «з’їдає» той самий мікрострум, і блимання зникає. Спосіб робочий, перевірений багатьма, хоч і виглядає як кустарщина.
- Використати спеціальний антимерехтливий конденсатор або готовий модуль, які продаються окремо в магазинах електрики.
- Найпростіше — узагалі відмовитись від підсвічування вимикача, якщо стоять LED-лампи, і поставити окремий нічник або світлодіодну стрічку з датчиком руху.
На практиці найчастіше йдуть третім або другим шляхом, бо повністю переробляти проводку заради відмови від підсвічування нікому не хочеться.
Монтаж у підрозетнику
Коли розібралися зі схемою, саму механіку встановити нескладно. Заводите зачищені проводи в контакти вимикача, затягуєте гвинтові клеми або защіпаєте автоматичні (у моделей з механізмом WAGO-типу всередині). Перевіряєте, щоб жоден провід не випадав при легкому посмикуванні — слабкий контакт з часом іскрить і чорніє, а це вже шлях до заміни вимикача через рік-два.
Механізм акуратно заправляєте в підрозетник, вирівнюєте по рівню (щоб клавіші не стояли перекошено), закручуєте розпірні лапки або гвинти кріплення. Насаджуєте рамку і клавіші зверху.
Перевірка після монтажу
Вмикаєте автомат у щитку. Спочатку перевіряєте основну функцію — клавіша вмикає і вимикає світло без затримок і без клацання-тріску (тріск при клацанні — ознака поганого контакту всередині механізму, іноді трапляється навіть на нових дешевих вимикачах).
Потім дивитесь на підсвічування у вимкненому стані. Індикатор має рівно і стабільно світитися (або злегка тьмяно — залежно від моделі, деякі виробники роблять дуже слабке світіння спеціально, щоб не заважало спати). Якщо помітили миготіння лампи в вимкненому положенні — це той самий ефект з LED, описаний вище, і треба вирішувати проблему резистором чи конденсатором.
Типові помилки при підключенні
Найчастіше зустрічається саме забутий нуль на підсвічування — люди підключають вимикач як звичайний двопровідний, ігноруючи третій контакт. Друга поширена помилка — плутанина фази і нуля місцями, через що підсвічування працює навпаки: горить, коли світло увімкнене, і гасне, коли вимкнене. Це не небезпечно, але виглядає нелогічно і швидко набридає.
Ще трапляється, що майстри переплутують контакти на двоклавішному вимикачі, і одна клавіша керує зовсім іншим світильником, ніж очікувалось — тоді доводиться перевіряти прозвонкою кожен провід у коробці заново.
Підключення вимикача з підсвічуванням — робота на 20-30 хвилин для людини, яка хоч раз тримала в руках викрутку і розуміє різницю між фазою і нулем. Головне — не забути про третій провід під нуль, перевірити сумісність з типом ламп і не полінуватися знеструмити мережу перед роботою. Решта — суто механічна акуратність.