Модуль — це умовна одиниця ширини на DIN-рейці, приблизно 17,5 мм. Саме в цих одиницях виробники вказують розмір автоматів, УЗО, диференційних автоматів і решти обладнання. Однополюсний автомат займає 1 модуль, двополюсний — 2, трифазний — 3, а от УЗО чи диференційний автомат частіше йдуть на 2 або 4 модулі залежно від виробника. Щит підбирають саме під суму цих модулів, а не навпаки — спочатку рахують обладнання, потім дивляться корпус.
Помилка, яку роблю навіть досвідчені електрики — беруть щит “на око”, а потім виявляється, що вводний автомат і УЗО на вводі просто фізично не влазять поряд з дюжиною групових автоматів. Доводиться або міняти щит, або городити другий поруч, що виглядає так собі і додає роботи з розводкою шин.
Що саме займає місце в щиті
Перш ніж рахувати модулі, складіть список усього, що піде в щит. Для звичайної квартири це зазвичай:
- вступний автомат — 2 або 3 модулі (однофазна мережа — 2, трифазна — 3-4);
- загальне УЗО або диференційний автомат на вводі — 2-4 модулі;
- групові автомати на кожну лінію (світло, розетки, кухня, ванна, кондиціонер) — по 1-2 модулі кожен;
- УЗО або диф.автомати на окремі групи (ванна, кухня, бойлер) — по 2-4 модулі;
- реле напруги — 2-3 модулі, залежно від моделі (наприклад РН-113 в 1 модуль, а більшість реле контролю напруги з ЖК-дисплеєм — 3 модулі);
- контактор, якщо є теплі підлоги чи потужне навантаження — 2-4 модулі;
- лічильник, якщо його розміщують у щиті, а не в окремій ніші — це вже інша історія, лічильники зазвичай монтують окремо, але деякі однофазні моделі теж бувають на DIN-рейці.
У приватному будинку список довший: додається УЗО чи реле для свердловинного насоса, автомати на гараж, господарські будівлі, зовнішнє освітлення, іноді ще й стабілізатор напруги (хоча потужні стабілізатори зазвичай стоять окремо на стіні, а не в щиті).
Як порахувати кількість модулів для квартири
Візьмемо типову однокімнатну квартиру. Груп зазвичай 5-7: освітлення, розетки в кімнаті, розетки на кухні, кухонна плита (якщо електрична), ванна кімната з бойлером, кондиціонер.
Рахуємо:
- вступний автомат — 2 модулі;
- загальне УЗО — 4 модулі (двополюсне, 25-40А);
- 6 групових автоматів по 1 модулю — 6 модулів;
- УЗО на ванну і кухню — 4+4 модулі;
- реле напруги — 3 модулі.
Разом виходить 23 модулі. Додаємо резерв хоча б на 20-30% (про це нижче) — і виходить, що потрібен щит на 36 модулів. У продажу такі щити зазвичай представлені рядами по 12 (тобто 3х12 або 2х18 залежно від виробника).
Для двокімнатної чи трикімнатної квартири з електроплитою, кондиціонерами в кожній кімнаті і теплою підлогою в санвузлі цифра легко переростає за 40 модулів, і тоді береться щит на 48 чи 54 модулі.
Типорозміри щитів, які є в продажу
Виробники (IEK, Schneider Electric, ABB, Eaton, Legrand) роблять щити стандартними рядами: 8, 12, 18, 24, 36, 48, 54, 72 модулі. Ряди можуть бути по 12, 13 або 14 модулів залежно від бренду — це важливо, бо при розрахунку “рівно 36” у одного виробника і “36” у іншого фізично щити можуть трохи відрізнятись по висоті чи ширині корпусу.
Накладні щити (ті, що кріпляться на стіну поверх) зазвичай компактніші і популярні в невеликих квартирах або на дачах. Вбудовані (в нішу в стіні) частіше беруть у новобудовах і приватних будинках, бо естетично виглядають краще — не стирчать з поверхні стіни.
Металеві щити зазвичай беруть для будинків, гаражів, підвалів — там, де є ризик механічних пошкоджень або підвищена волога. Пластикові — стандартний вибір для квартир.
Навіщо запас модулів і скільки саме закладати
Тут головна порада: ніколи не беріть щит впритул під поточні потреби. Причин кілька.
По-перше, з часом додається обладнання. Сьогодні немає кондиціонера — завтра з’явився. Сьогодні плита газова — за пару років захотіли індукційну варочну поверхню на окрему потужну лінію. Кожне таке доповнення — це щонайменше 1-3 нових модулі.
По-друге, самі автомати іноді доводиться міняти на більш функціональні. Був звичайний автомат — стало диференційний, який займає вдвічі більше місця. Або замість УЗО поставили АВДТ (диференційний автомат), який теж ширший за звичайний вимикач.
По-третє, у щиті завжди потрібне місце під нульові і земляні шини, а іноді ще й під додаткові клемники, якщо їх не вистачає на стандартній комплектації щита.
Практичне правило, яким користуються електрики: рахуй фактичну кількість модулів під наявне обладнання, додай 30-40% зверху і округли до найближчого стандартного розміру щита вгору. Якщо вийшло 23 модулі — беріть 36. Якщо порахували 40 — беріть 54, а не 48, бо різниця в ціні між сусідніми типорозмірами зазвичай невелика, а от переробляти щит через рік-два — то вже і час, і гроші, і зайвий головний біль.
Приклад для приватного будинку
У будинку з трифазним вводом рахунок трохи інший. Тут з’являється трифазний вступний автомат (3-4 модулі), трифазне УЗО (4 модулі), а групи розбиваються не тільки за призначенням, а й за фазами — щоб рівномірно розподілити навантаження.
Типовий набір для будинку 100-120 м²:
- вступний автомат трифазний — 4 модулі;
- УЗО на вводі — 4 модулі;
- реле напруги трифазне (для захисту від перекосу фаз) — 3-4 модулі;
- групові автомати (10-15 груп по будинку) — 10-15 модулів;
- УЗО/диф.автомати по вологих зонах і на насос — 8-12 модулів;
- автомат і контактор на теплу підлогу — 4-6 модулів;
- резерв на господарські будівлі, гараж, зовнішнє освітлення — ще 6-10 модулів.
Разом виходить 40-55 модулів без запасу. З урахуванням запасу під майбутнє розширення (баня, гараж, друга черга будівництва) — щит беруть на 72 модулі, а іноді ставлять два щити: головний розподільний і додатковий для конкретної зони, наприклад окремо для господарського блоку.
Типові помилки при виборі
Найчастіша помилка — рахувати щит тільки під те, що є зараз, без запасу. Друга — плутати ряди різних виробників, коли купують щит одного бренду, а автомати іншого, і потім виявляється, що модульна сітка не збігається і автомати стоять криво або не фіксуються нормально на рейці.
Ще одна поширена ситуація — забувають закласти місце під нейтральні і захисні шини PE/N. У дешевих щитах ці шини йдуть маленькі, розраховані на 12-13 виводів, а якщо груп більше — доводиться докуповувати додаткові шини, а це знову ж таки займає місце всередині корпусу, хоч і не по модульній сітці.
Також люди часто недооцінюють ширину диференційних автоматів і УЗО. Здається, ніби всі елементи однакового розміру, а насправді вступне УЗО на 40А чи 63А може бути суттєво ширшим за групове на 16А чи 25А того ж виробника.
Коротко про головне
Вибір щита за кількістю модулів — це просте арифметичне завдання, якщо підійти до нього системно: скласти список обладнання, порахувати модулі кожного елемента, додати запас 30-40% і округлити до найближчого стандартного розміру. Краще взяти щит трохи більший, ніж потім переробляти всю розводку через рік через брак місця. Для квартири зазвичай вистачає 24-36 модулів, для будинку — 54-72, залежно від кількості груп і складності схеми.