Прохідний вимикач — це та штука, яка рятує, коли треба вмикати світло на сходах знизу, а вимикати нагорі. Або в довгому коридорі, або в спальні — коло входу і біля ліжка. Ідея проста, а от плутанини навколо неї чомусь завжди багато. Розберемось без зайвої води.
Чим прохідний вимикач відрізняється від звичайного
Звичайний вимикач має два контакти: прийшов провід — пішов провід. Замкнув — світло горить, розімкнув — погасло. Все логічно.
Прохідний влаштований інакше. У нього три контакти замість двох. Один загальний (часто позначений як L або COM), а два інші — перемикаючі. Всередині стоїть перемикач, який кидає сигнал то на один вихід, то на інший. Саме завдяки цій особливості можна керувати одним світильником з двох різних точок.
Зовні такий вимикач майже не відрізняється від звичайного клавішного. Різниця вилазить, коли знімаєш кришку і бачиш три клеми замість двох. Якщо побачили три контакти на вимикачі в магазині — це він, прохідний (інколи продавці називають його переключателем, що теж правильно).
Принцип роботи схеми
Щоб зрозуміти монтаж, треба спершу зрозуміти логіку. Фаза приходить на перший вимикач, на його загальну клему. Далі з двох перемикаючих клем першого вимикача йдуть два проводи до двох перемикаючих клем другого вимикача. Це так звані “біжучі” або “проміжні” проводи — зазвичай два кабелі паралельно між точками комутації.
З загальної клеми другого вимикача провід іде вже на світильник, а звідти — нуль назад на джерело живлення.
Виходить така картина: фаза постійно “гуляє” по одному з двох проміжних проводів залежно від положення обох вимикачів. Коли положення співпадають (умовно кажучи, обидва “вгору” або обидва “вниз”) — коло замкнене, лампа світить. Коли не співпадають — розімкнене, темно.
Тому й вийшло так, що клацнути можна з будь-якого місця — стан просто перемикається, незалежно від того, яким вимикачем перед цим вмикали світло.
Що знадобиться для монтажу
Перед тим як лізти в стіну, варто підготувати:
- два прохідних вимикачі (звичайні тут не підійдуть, беруть саме перехідні моделі — на упаковці зазвичай написано “schema” з трьома контактами або прямо “прохідний”);
- трижильний кабель для проміжної лінії між вимикачами (ВВГ 3х1,5 підійде для освітлення);
- двожильний кабель від щитка до першого вимикача і від другого вимикача до світильника;
- індикаторну викрутку або мультиметр;
- викрутку хрестову і плоску;
- клемники WAGO або скрутки з ізолентою (хоча скрутки — це вже минуле століття, краще брати клемні колодки);
- підрозетники, якщо монтаж прихований.
Кабель варто брати з запасом сантиметрів 10-15 на кожному кінці — для зручності підключення. Обрізана впритул жила — це завжди нерви при монтажі.
Покрокова інструкція підключення
Крок 1. Знеструмлюємо лінію. Виключаємо автомат на щитку, який відповідає за цю групу освітлення. Обов’язково перевіряємо індикаторною викруткою, що напруги немає — автомати іноді підписані неправильно, особливо в старих будинках, де щиток переробляли разів зо три.
Крок 2. Прокладаємо кабель. Від щитка (або від розподільної коробки) веде двожильний провід до першого вимикача. Від першого до другого вимикача — трижильний. Від другого вимикача до світильника — знову двожильний.
Якщо проводка прихована, кабель заводять у штроби до монтажу коробок. Якщо зовнішня — використовують кабель-канали, тут простіше, бо нічого не треба довбати.
Крок 3. Підключаємо в розподільній коробці. Тут фаза з щитка з’єднується з проводом, що йде на загальну клему першого вимикача. Нуль йде напряму на світильник, минаючи вимикачі — це важливо, вимикачі комутують лише фазу.
Крок 4. Підключаємо перший вимикач. На загальну клему (зазвичай позначена як L, COM або просто виділена кольором на корпусі) заходить фаза. На дві інші клеми — два проводи трижильного кабелю, що йде до другого вимикача.
Крок 5. Підключаємо другий вимикач. Два проводи від першого вимикача заходять на дві перемикаючі клеми другого. З загальної клеми другого вимикача виходить провід на світильник.
Крок 6. Підключаємо світильник. Фаза (та, що прийшла з другого вимикача) — на відповідний контакт патрона чи світильника, нуль — на другий контакт. Тут все як зі звичайним підключенням.
Крок 7. Перевіряємо і вмикаємо автомат. Клацаємо клавішею одного вимикача — світло має загорітися. Клацаємо другим — має погаснути. Ще раз першим — знову загориться. Якщо все спрацювало з обох точок — монтаж вдався.
Як не переплутати клеми на вимикачі
Ось тут якраз і трапляється більшість помилок. У різних виробників маркування трохи відрізняється, тому орієнтуватись тільки на назви клем — ризиковано.
У Schneider Electric, Legrand, Viko та інших популярних брендах загальна клема часто виділена іншим кольором корпусу механізму або має позначку “L1” замість просто цифри. У деяких моделях загальний контакт розташований окремо, а два інших — поруч.
Якщо на корпусі взагалі нічого не зрозуміло, можна прозвонити вимикач мультиметром до монтажу. У положенні “вимкнено” загальна клема з’єднана з однією з двох перемикаючих, у положенні “увімкнено” — з іншою. Так методом прозвонки легко визначити, яка клема загальна.
Помилка, яку роблю навіть досвідчені електрики іноді — переплутати загальну клему з перемикаючою. Тоді схема або взагалі не працює, або працює криво: наприклад, вмикається тільки з одного вимикача, а другий ніби впливає, але непередбачувано.
Типові проблеми і як їх вирішити
Світло не вмикається взагалі. Найчастіша причина — неправильно підключена фаза, або обірваний нуль на світильнику. Перевіряють мультиметром кожну ділянку окремо, від щитка до вимикача, від вимикача до вимикача, від вимикача до лампи.
Вимикач працює тільки з одного місця. Це майже завжди означає, що в другому вимикачі переплутані клеми — загальну сплутали з перемикаючою.
Світло блимає або горить тьмяно в одному з положень. Часто причина — поганий контакт у клемнику, недокручена клема або скрутка, яка з часом окислилась. Варто перевірити всі з’єднання, особливо якщо монтаж робився давно і використовувались скрутки без клемних колодок.
Іскрить при перемиканні. Це може бути ознакою слабкого затягування контакту або невідповідності перерізу кабелю потужності навантаження. Для звичайної лампочки на 60-100 Вт кабель 1,5 мм² вистачає з запасом, але якщо стоїть потужна люстра на кілька кіловат — варто перерахувати переріз.
Кілька практичних порад наостанок
Схему прохідного вимикача часто плутають зі схемою перехресного (яка потрібна для керування з трьох і більше точок) — це вже інша історія, там додається ще один пристрій, перехресний вимикач, між двома прохідними.
Проміжний кабель між двома вимикачами варто брати саме трижильний і одразу закладати з запасом, якщо є ідея потім розширити схему до трьох точок керування — переробляти проводку в стіні набагато неприємніше, ніж докупити ще один вимикач.
Маркування проводів кольором теж не завадить — коричневий для фази, а два проміжні проводи можна позначити, наприклад, білим і сірим, щоб при повторному відкритті коробки через рік не гадати, який куди йде.
Підключення прохідного вимикача — задача цілком підйомна навіть для людини без electrotechnical освіти, головне розуміти логіку роботи схеми, а не просто механічно з’єднувати проводи за картинкою з інтернету. Розібравшись один раз, вдруге зробити те саме буде вже справою на п’ятнадцять хвилин.